чир
ЧИР¹, у, ч., діал.
Трут, губка.
В лісі пастух, З бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б'є й толочить найперше, Поки губка та зм'якне, як пух, І візьметься в ній сила, З-під удару підхопивши вмить Яру іскру з кресила [кресала] (І. Франко);
* У порівн. –Підпалюй сходи! – відповів на те московський підстаршина. На долині дзвіниці стояли останки старого іконостаса, трухле грушкове й липове дерево, сточене хробаками, сухе, як чир (Б. Лепкий).
ЧИР², у, ч.,діал.
Страва з кукурудзяного або вівсяного борошна, зварена на воді.
На вечерю посьорбав рідкого чиру з молоком, і на хвилю стало йому ніби легше (І. Франко);
Мати купила кукурудзяної муки й зварила чиру (з казки);
Традіційна їжа пастухів гірських пасовищ Бойківщини – чир (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чир — Чир: — (губча́ний) — трут, губка [6] — губка-гриб, що росте на дереві [5;7] — луб'я [XII] — рідка страва з борошна [14] — страва з кукурудзяної муки; лемішка з вівсяної муки [I] — страва... Словник з творів Івана Франка
- чир — чир 1 іменник чоловічого роду губка діал. чир 2 іменник чоловічого роду страва діал. Орфографічний словник української мови
- чир — I -у, ч., діал. Трут, губка. II -у, ч., діал. Страва з кукурудзяного або вівсяного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чир — ТРУТОВИ́К (гриб), ТРУТ, ГУ́БКА, ЧИР діал. Щоб позбутися трутовиків, які виснажують дерева і викликають гниття деревини, потрібно плодові тіла грибів вирізати і спалити, місця зрізів дезінфікувати (з газети); В лісі пастух, З бука чиру надерши... Словник синонімів української мови
- чир — ЧИР¹, у, ч., діал. Трут, губка. В лісі пастух, З бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б’є й толочить найперше, Поки губка та зм’якне, як пух, І візьметься в ній сила, З-під удару підхопивши вмить Яру іскру з кресила [кресала] (Фр. Словник української мови в 11 томах
- чир — Чир, -ру м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех. Словник української мови Грінченка