чир

Чир:

— (губча́ний) — трут, губка [6]

— губка-гриб, що росте на дереві [5;7]

— луб'я [XII]

— рідка страва з борошна [14]

— страва з кукурудзяної муки; лемішка з вівсяної муки [I]

— страва, приготована на воді з вівсяного або житнього борошна [21]

— страва, приготована на воді з вівсяної або житньої муки [IV]

— «Чир» на Бойківщині не лише страва з кукурудзяної муки, лемішка з вівсяної муки, але рідка страва з усякої муки, киданої на окріп. Воно краще викладене в словнику Желехівського: Mehlbrei. [MО,I]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чир — ЧИР¹, у, ч., діал. Трут, губка. В лісі пастух, З бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б'є й толочить найперше, Поки губка та зм'якне, як пух, І візьметься в ній сила, З-під удару підхопивши вмить Яру іскру з кресила [кресала] (І. Словник української мови у 20 томах
  2. чир — чир 1 іменник чоловічого роду губка діал. чир 2 іменник чоловічого роду страва діал. Орфографічний словник української мови
  3. чир — I -у, ч., діал. Трут, губка. II -у, ч., діал. Страва з кукурудзяного або вівсяного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чир — ТРУТОВИ́К (гриб), ТРУТ, ГУ́БКА, ЧИР діал. Щоб позбутися трутовиків, які виснажують дерева і викликають гниття деревини, потрібно плодові тіла грибів вирізати і спалити, місця зрізів дезінфікувати (з газети); В лісі пастух, З бука чиру надерши... Словник синонімів української мови
  5. чир — ЧИР¹, у, ч., діал. Трут, губка. В лісі пастух, З бука чиру надерши, У воді мочить, сушить, потім Б’є й толочить найперше, Поки губка та зм’якне, як пух, І візьметься в ній сила, З-під удару підхопивши вмить Яру іскру з кресила [кресала] (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. чир — Чир, -ру м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех. Словник української мови Грінченка