чистенький
ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чи́стий.
Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (Головко, II, 1957, 120);
На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Ю. Янов., I,1958, 582);
З коридора через розчинені двері виглянула Ориська, з розгубленими, зляканими очима, чистенька, вичепурена, як цяцька на ялинку (Вільде, Повнол. діти, 1960, 33);
Прихожа була маленька, але чистенька (Н.-Лев., IV, 1956, 308);
— Ой, пасіться ви, корови, В рівному лугу, А я піду скупаюся В чистенькому Бугу!.. (Рудан., Тв., 1959, 52);
Спершу намір Турбая здивував людей. Звідки на чоловіка таке найшло? Відмовився від чистенької і приємної посади в школі, сам напросився до роботи важкої і дуже неспокійної (Вол., Місячне срібло, 1961, 218).
Значення в інших словниках
- чистенький — див. чистий Словник синонімів Вусика
- чистенький — ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чи́стий. Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (А. Головко); На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Ю. Словник української мови у 20 томах
- чистенький — чисте́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- чистенький — -а, -е. Пестл. до чистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистенький — Чистий, -а, -е 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. н. п. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. посл. 4) — четвер. Словник української мови Грінченка