чистенько
ЧИСТЕ́НЬКО. Присл. до чисте́нький.
Вони були зодягнені чистенько і просто (Тют., Вир, 1964, 57);
Видко, що господиня за лелію дбає,— обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Л. Укр., III, 1952, 493);
[Горніг:] Найкращі речі в будинку [фабриканта] так тобі чистенько порубали, мов на те найнялись (Л. Укр., IV, 1954, 247);
// у знач. присудк. сл.
На кухні, правда, чистенько, а обід не дуже розкішний (Гончар, Тронка, 1963, 95).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистенько — ЧИСТЕ́НЬКО. Присл. до чисте́нький. Вони були зодягнені чистенько і просто (Григорій Тютюнник); Видко, що господиня за лелію дбає, – обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Леся Українка); [Горніг... Словник української мови у 20 томах
- чистенько — чисте́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- чистенько — Присл. до чистенький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистенько — Чисто нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. І. 37. ум. чистенько, чистесенько. Словник української мови Грінченка