чистенько

ЧИСТЕ́НЬКО.

Присл. до чисте́нький.

Вони були зодягнені чистенько і просто (Григорій Тютюнник);

Видко, що господиня за лелію дбає, – обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Леся Українка);

[Горніг:] Найкращі речі в будинку [фабриканта] так тобі чистенько порубали, мов на те найнялись (Леся Українка);

// у знач. пред.

На кухні, правда, чистенько, а обід не дуже розкішний (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистенько — чисте́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. чистенько — Присл. до чистенький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чистенько — ЧИСТЕ́НЬКО. Присл. до чисте́нький. Вони були зодягнені чистенько і просто (Тют., Вир, 1964, 57); Видко, що господиня за лелію дбає,— обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. чистенько — Чисто нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. І. 37. ум. чистенько, чистесенько. Словник української мови Грінченка