чистенько
Чисто
нар.
1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407.
2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. І. 37. ум. чистенько, чистесенько. чистенько коло посуди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ. Ном. №. 11256.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистенько — ЧИСТЕ́НЬКО. Присл. до чисте́нький. Вони були зодягнені чистенько і просто (Григорій Тютюнник); Видко, що господиня за лелію дбає, – обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Леся Українка); [Горніг... Словник української мови у 20 томах
- чистенько — чисте́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- чистенько — Присл. до чистенький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистенько — ЧИСТЕ́НЬКО. Присл. до чисте́нький. Вони були зодягнені чистенько і просто (Тют., Вир, 1964, 57); Видко, що господиня за лелію дбає,— обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах