чистота

ЧИСТОТА́, и́, ж. Стан і властивість за знач. чи́стий 1, 2, 4-10.

Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах,— і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (Н.-Лев., III, 1956, 84);

Сад за огорожею вражає чистотою незвичайною. Все тут було скопане, прополене, висмикане, полите, підв’язане (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22);

Треба дбати про чистоту шкіри, пам’ятаючи, що шкіра — важливий орган обміну (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 221);

Ми увійшли в село до схід сонця, і нас вразила зразкова чистота (Кучер, Полтавка, 1950, 84);

Одержане волокно теж сортують. Добирають однакові пасма за довжиною, кольором, міцністю, чистотою обробки (Хлібороб Укр., 1, 1966, 25);

Сталь, мідь, алюміній, магній, одержані в електролізних ваннах, відзначаються високою чистотою (Веч. Київ, 6.III 1970, 2);

Рішуча боротьба за чистоту рік стає найважливішим державним завданням (Рад. Укр., 4.VI 1967, 2);

Дорош теж зайнявся тихим світлом добра. Природа входила в нього духом коріння, чистотою небесної синяви, бентежила хліборобське серце (Тют., Вир, 1964, 376);

М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 38);

Одягнений не по-місцевому, незалежний у поводженні, [Мухтаров] говорить чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках (Ле, Міжгір’я, 1953, 18);

Ленін послідовно відстоював чистоту марксизму, непримиренно боровся проти ревізіоністських і догматичних перекручень революційної теорії (Ком. Укр., 9, 1968, 4);

Зрада художньої правди неминуче відбивається або на долі самого твору, або на чистоті його основної ідеї (Л. Укр., VIII, 1965, 169);

Глушак любив Івана Івановича за ясний розум і душевну чистоту (Довж., І, 1958, 109);

Спів Марини чарував чистотою і чесністю її юної душі, щирим уболіванням над долею нещасної дівчини (Дмит., Наречена, 1959, 186).