чистун
ЧИСТУ́Н¹, а́, ч. Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів.
На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки тощо) (Фіз. геогр., 6, 1957, 36).
ЧИСТУ́Н², а́, ч., розм. Винятково охайна людина; чепурун.
Колись цей старий був чистун, акуратист, вуса підстрижені, сорочка чиста, борода і шия підголені (Тют., Вир, 1964, 378).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистун — ЧИСТУ́Н¹, а́, ч. Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів. На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки тощо) (з навч. літ.). ЧИСТУ́Н², а́, ч., розм. Словник української мови у 20 томах
- чистун — чисту́н 1 іменник чоловічого роду, істота птах чисту́н 2 іменник чоловічого роду, істота охайна людина розм. Орфографічний словник української мови
- чистун — I -а, ч. Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів. II -а, ч., розм. Винятково охайна людина; чепурун. Великий тлумачний словник сучасної мови