чистун

чисту́н

I -а, ч.

Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів.

II -а, ч., розм.

Винятково охайна людина; чепурун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистун — ЧИСТУ́Н¹, а́, ч. Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів. На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки тощо) (з навч. літ.). ЧИСТУ́Н², а́, ч., розм. Словник української мови у 20 томах
  2. чистун — чисту́н 1 іменник чоловічого роду, істота птах чисту́н 2 іменник чоловічого роду, істота охайна людина розм. Орфографічний словник української мови
  3. чистун — ЧИСТУ́Н¹, а́, ч. Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів. На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки тощо) (Фіз. геогр., 6, 1957, 36). ЧИСТУ́Н², а́... Словник української мови в 11 томах