чистун
чисту́н
I -а, ч.
Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів.
II -а, ч., розм.
Винятково охайна людина; чепурун.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистун — ЧИСТУ́Н¹, а́, ч. Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів. На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки тощо) (з навч. літ.). ЧИСТУ́Н², а́, ч., розм. Словник української мови у 20 томах
- чистун — чисту́н 1 іменник чоловічого роду, істота птах чисту́н 2 іменник чоловічого роду, істота охайна людина розм. Орфографічний словник української мови
- чистун — ЧИСТУ́Н¹, а́, ч. Морський птах ряду чистунових, що гніздиться на прибережних скелях північних морів. На прибережних скелях влітку у величезній кількості гніздяться водоплавні птахи (чистуни, кайри, чайки тощо) (Фіз. геогр., 6, 1957, 36). ЧИСТУ́Н², а́... Словник української мови в 11 томах