1. Словник української мови в 11 томах

човгатися

ЧО́ВГАТИСЯ, ається, недок., розм.

1. Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння.

Хтось у саду, мов чуже, човгається (Барв., Опов.., 1902, 539);

Доморослий панцирник — один на всю республіку — сопів і човгався по головній путі, маневрував (Кач., II, 1958, 387).

2. Вертітися, соватися, вовтузитись.

Вона [дитина] почина човгатись на руках у няньки, намагаючись до кота (Коцюб., І, 1955, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човгатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  2. човгатися — [чоўгатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. човгатися — ЧО́ВГАТИСЯ, ається, недок., розм. 1. Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Хтось у саду, мов чуже, човгається (Ганна Барвінок); Доморослий панцирник – один на всю республіку – сопів і човгався по головній путі, маневрував (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. човгатися — чо́вгатися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  5. човгатися — -ається, недок., розм. 1》 Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. 2》 Вертітися, соватися, вовтузитись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. човгатися — Човгатися, -гаюся, -єшся гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539. Словник української мови Грінченка