1. Словник української мови в 11 томах

човгати

ЧО́ВГАТИ, аю, аєш, недок.

1. чим і без додатка. Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння.

Володька закурив цигарку і, човгаючи здоровенними черевиками, став ходити по карцеру (Вас., І, 1959, 73);

Нарешті, почулися неквапливі кроки, хтось, м’яко човгаючи, йшов до виходу (Перв., Атака.., 1946, 46);

По підлозі човгають десятки ніг (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 10);

В майстерні свистіла пила, енергійно човгав рубанок, кипіла робота (Збан., Курил. о-ви, 1963, 209).

2. розм. Іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися.

Розмова стихла, хату сум та туга укрили. Дід одно човга то вздовж, то впоперек своїми босими ногами (Мирний, І, 1954, 286);

Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком, і я човгав собі (Ковінька, Кутя.., 1960, 53);

Виснажені коні в натузі тягли вози, плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (Горд., II, 1959, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човгати — (ногами) совгати, п. ф. човг; (мітлою) шурхати; П. ЖМ. плентатися. Словник синонімів Караванського
  2. човгати — див. іти; скребти; ходити; шуміти Словник синонімів Вусика
  3. човгати — ЧО́ВГАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим і без дод. Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння; шолопати. Володька закурив цигарку і, човгаючи здоровенними черевиками, став ходити по карцеру (С. Словник української мови у 20 томах
  4. човгати — чо́вгати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. човгати — -аю, -аєш, недок. 1》 чим і без додатка.Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. 2》 розм. Іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. човгати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. човгати — Човгати, -гаю, -єш гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. І. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397. Словник української мови Грінченка