човгати

(ногами) совгати, п. ф. човг; (мітлою) шурхати; П. ЖМ. плентатися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

човгати — див. іти; скребти; ходити; шуміти Словник синонімів Вусика
човгати — ЧО́ВГАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим і без дод. Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння; шолопати. Володька закурив цигарку і, човгаючи здоровенними черевиками, став ходити по карцеру (С. Словник української мови у 20 томах
човгати — чо́вгати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
човгати — -аю, -аєш, недок. 1》 чим і без додатка.Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. 2》 розм. Іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися. Великий тлумачний словник сучасної мови
човгати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
човгати — ЧО́ВГАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим і без додатка. Терти, скребти і т. ін. по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Володька закурив цигарку і, човгаючи здоровенними черевиками, став ходити по карцеру (Вас. Словник української мови в 11 томах
човгати — Човгати, -гаю, -єш гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Левиц. І. 355. Він оддалік ледві човгав за мною. Г. Барв. 397. Словник української мови Грінченка