човенце

ЧОВЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до чо́вен.

З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; Править хтось малим човенцем,— В’ється стежечка злотиста (Л. Укр., І, 1951, 64);

*У порівн. Місяць над полем Човенцем плава (Мал., Звенигора, 1959, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човенце — ЧОВЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до чо́вен. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; Править хтось малим човенцем, – В'ється стежечка злотиста (Леся Українка); * У порівн. Місяць над полем Човенцем плава (А. Словник української мови у 20 томах
  2. човенце — чове́нце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. човенце — -я, с. Зменш.-пестл. до човен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. човенце — Чове́нце, -ця с. ум. отъ човно. Словник української мови Грінченка