човенце
ЧОВЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до чо́вен.
З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; Править хтось малим човенцем,— В’ється стежечка злотиста (Л. Укр., І, 1951, 64);
*У порівн. Місяць над полем Човенцем плава (Мал., Звенигора, 1959, 278).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- човенце — ЧОВЕ́НЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до чо́вен. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; Править хтось малим човенцем, – В'ється стежечка злотиста (Леся Українка); * У порівн. Місяць над полем Човенцем плава (А. Словник української мови у 20 томах
- човенце — чове́нце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- човенце — -я, с. Зменш.-пестл. до човен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- човенце — Чове́нце, -ця с. ум. отъ човно. Словник української мови Грінченка