1. Словник української мови в 11 томах

чорниш

ЧОРНИ́Ш, а, ч.

1. ент. Чорний жук з недорозвиненими нижніми крилами; паразитує на рослинах.

З жуків-чорнишів, яких багато на півдні України, найбільше шкодять сходам бавовнику кукурудзяний, кулястий і таврійський чорниші (Техн. культ., 1956, 265).

2. друк. Слід, пляма у вигляді чорного квадратика, смужечки і т. ін. в друкарському відбитку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорниш — див. хліб Словник синонімів Вусика
  2. чорниш — ЧОРНИ́Ш, а́, ч. 1. Чорний жук із недорозвиненими нижніми крилами; паразитує на рослинах. З жуків-чорнишів, яких багато на півдні України, найбільше шкодять сходам бавовнику кукурудзяний, кулястий і таврійський чорниші (з наук. літ.). 2. полігр. Словник української мови у 20 томах
  3. чорниш — чорни́ш 1 іменник чоловічого роду, істота чорний жук чорни́ш 2 іменник чоловічого роду смуга, пляма у друкарському відбитку Орфографічний словник української мови
  4. чорниш — -а, ч. 1》 ент. Чорний жук із недорозвиненими нижніми крилами; паразитує на рослинах. 2》 друк. Слід, пляма у вигляді чорного квадратика, смужечки і т. ін. в друкарському відбитку. 3》 Птах ряду куликів. 4》 заст. Чорний хліб (у жебраків). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорниш — Чорниш, -ша м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643. Словник української мови Грінченка