1. Словник української мови в 11 томах

чорнуватий

ЧОРНУВА́ТИЙ, а, е. З чорним відтінком, трохи чорний.

Йшлося вже до осені,— темні хмари, аж чорнуваті, снували по небу (Мирний, І, 1949, 219);

Дівчина стоїть і дивиться на неї, не зводить чорнуватих очей (Хижняк, Тамара, 1959, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнуватий — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорнуватий — ЧОРНУВА́ТИЙ, а, е. З чорним відтінком, трохи чорний. Йшлося вже до осені, – темні хмари, аж чорнуваті, снували по небу (Панас Мирний); Дівчина стоїть і дивиться на неї, не зводить чорнуватих очей (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  3. чорнуватий — чорнува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чорнуватий — -а, -е. З чорним відтінком, трохи чорний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорнуватий — Чорнува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)