1. Словник української мови в 11 томах

чорнітися

ЧОРНІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що чорні́ти 2.

Маленькі хати чорнілися купками на білому сніговому тлі (Фр., III, 1950, 261);

Ліс чорнівся неприязно з темряви осінньої ночі (Коб., II, 1956, 203);

Полк Дорошенка, що йшов попереду, чорнівся вже в степу, як довжелезна змія, що помалу лізла травою (Мак., Вибр., 1956, 472).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнітися — [чоурн’ітиес'а] -н'ійеіц':а, -н'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
  2. чорнітися — ЧОРНІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що чорні́ти 2. Маленькі хати чорнілися купками на білому сніговому тлі (І. Франко); Ліс чорнівся неприязно з темряви осінньої ночі (О. Кобилянська); Полк Дорошенка, що йшов попереду, чорнівся вже в степу, як довжелезна змія, що помалу лізла травою (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
  3. чорнітися — чорні́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чорнітися — -іється, недок. Те саме, що чорніти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови