чортовина
ЧОРТОВИНА́, и́, ж., розм. Те саме, що чортови́ння.
Уночі сови та сичі покрикували у йому [палаці] на всю околицю, а люди казали — то куці, між ними заходили страшенні перекази про чортовину, відьом (Мирний, III, 1954, 293);
Увійшовши в кімнату, я замолов язиком якусь чортовину і почав качатись по канапці (Збірник про Кроп., 1955, 18).
◊ От чортовина́! — уживається для вираження досади.
Оце зима! Вікна аж снігом узялись… а одвірки, а двері!.. А куток мокрий який!.. А бік все поболює… Рве кашлять. Та хоч би не чадно… От чортовина! (Тесл., З книги життя, 1949, 187).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чортовина — див. ЧОРТІВНЯ. Словник синонімів Караванського
- чортовина — див. диво; чорт Словник синонімів Вусика
- чортовина — ЧОРТОВИНА́, и́, ж., розм. Те саме, що чортови́ння. Уночі сови та сичі покрикували у йому [ньому, палаці] на всю околицю, а люди казали – то куці, між ними заходили страшенні перекази про чортовину, відьом (Панас Мирний); Увійшовши в кімнату... Словник української мови у 20 томах
- чортовина — чортови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чортовина — -и, ж., розм. Те саме, що чортовиння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чортовина — НЕ́ЧИСТЬ збірн., розм. (за релігійними уявленнями — нечиста сила: чорт, відьма і т. ін.), ПО́ГАНЬ розм., ЧОРТОВИ́ННЯ розм., ЧОРТІВНЯ́ розм., ЧОРТОВИ́НА розм. Словник синонімів української мови