1. Словник української мови в 11 томах

чортопхайка

ЧОРТОПХА́ЙКА, и, ж., розм., жарт. Легкий візок.

Покинувши із рук нагайку, Запряг він миттю чортопхайку, Черкнув із неба, аж курить (Котл., I, 1952, 80);

Двоє якихось добродіїв устало з поштарської чортопхайки і увійшло в школу (Гр., II, 1963, 72);

// Автомашина, мотоцикл і т. ін.

— Чортопхайка дирчить, як скажена,— далеко чути (Ю. Янов., І, 1954, 72);

Гуркіт наближається, наближається, і ось на дорогу чорним звіром вилітає на трьох колесах чортопхайка, тягнучи за собою хвіст куряви. На чортопхайці, пригнувшися, сидить у великих окулярах той самий цибатий дядько, що двічі приїжджав до них (Стельмах, II, 1962, 127);

// Те саме, що чо́вен.

Вона побігла з гори, на якій височіла колись Юр’єва церква, до містка, швиденько відв’язала свою чортопхайку, мерщій запрацювала весельцем (Збан., Сеспель, 1961, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортопхайка — Тарадайка; див. ТАРАНТАС, БІДАРКА. Словник синонімів Караванського
  2. чортопхайка — див. мотоцикл Словник синонімів Вусика
  3. чортопхайка — ЧОРТОПХА́ЙКА, и, дав. і місц. ці, ж., розм., жарт. Легкий візок. Покинувши із рук нагайку, Запряг він миттю чортопхайку, Черкнув із неба, аж курить (І. Котляревський); Двоє якихось добродіїв устало з поштарської чортопхайки і увійшло в школу (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. чортопхайка — чортопха́йка іменник жіночого роду жарт. Орфографічний словник української мови
  5. чортопхайка — чортопха́йка ірон. тип локомотива на глухих лініях (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. чортопхайка — -и, ж., розм., жарт. Легкий візок. || Автомашина, мотоцикл і т. ін. || Те саме, що човен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чортопхайка — АВТОМОБІ́ЛЬ, АВТОМАШИ́НА, МАШИ́НА розм., АВТО́ розм., ЧОРТОПХА́ЙКА розм., жарт.; МОТО́Р розм. (перев. легковий). До театру під'їжджали автомобілем (Ірина Вільде); Незабаром підійшла автомашина з цеглою (М. Словник синонімів української мови
  8. чортопхайка — Чортопхайка, -ки ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5). Словник української мови Грінченка