чохлик
ЧО́ХЛИК, а, ч.
1. Зменш. до чохо́л.
2. бот. Ковпачок з ніжної плівки на кінці корінця, пагінця, що прикриває його від пошкодження.
Тіло такого корінця [плодових рослин] складається з чохлика, зони росту і зони вбирання води (Сад. і ягідн., 1957, 34);
Кінчик кореня вкритий кореневим чохликом (Практ. з анат. рослин, 1955, 167).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чохлик — ЧО́ХЛИК, а, ч. 1. Зменш. до чохо́л. Поліцейський зелений мундир з бахматистими кишенями підперезано. Праворуч при боці на ремені у сумці ріжки для автомата, ліворуч при боці – багнет у чохлику (Б. Словник української мови у 20 томах
- чохлик — чо́хлик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чохлик — -а, ч. 1》 Зменш. до чохол. 2》 бот. Ковпачок із ніжної плівки на кінці корінця, пагінця, що прикриває його від пошкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови