1. Словник української мови в 11 томах

чудернацьки

ЧУДЕРНА́ЦЬКИ, присл. Дивно, химерно, вигадливо.

На дорозі стояла машина, чудернацьки розфарбована (Ю. Янов., І, 1954, 103);

Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Стельмах, II, 1962, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудернацьки — ЧУДЕРНА́ЦЬКИ, присл. Дивно, химерно, вигадливо. На дорозі стояла машина, чудернацьки розфарбована (Ю. Яновський); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. чудернацьки — чудерна́цьки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чудернацьки — присл. Дивно, химерно, вигадливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудернацьки — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т. Словник синонімів української мови