1. Словник української мови в 11 томах

чудитися

ЧУДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок., заст. Чудуватися.

Троянці із-за стін дивились, Пан Турн як з військом тягу дав; Перевертням морським чудились (Кота., І, 1952, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудитися — ЧУДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок., заст. Чудуватися. Троянці із-за стін дивились, Пан Турн як з військом тягу дав; Перевертням морським чудились (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. чудитися — чуди́тися дієслово недоконаного виду чудуватися рідко Орфографічний словник української мови
  3. чудитися — -джуся, -дишся, недок., заст. Чудуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудитися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  5. чудитися — Чуди́тися, -джуся, -дишся гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка