1. Словник синонімів української мови

чудитися

ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док.: здивува́тися, вра́зи́тися, зчудува́тися, зачудува́тися, здивува́ти, ди́вом здивува́тися, зумі́тися. Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем. Дивуюсь, Мов несамовитий! Як то воно зробилося З калюжі такої Таке диво... (Т. Шевченко); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (О. Гончар); Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (О. Маковей); — Я той самий, котрого років п'ять тому назад боялись як злодія.. Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (М. Коцюбинський); На похороні великим дивом люди дивувалися, великим чудом чудувалися! (Г. Хоткевич); А дівчата на підмогу Відстаючим скрізь ішли. Старші люди чудували: — Чи було таке коли? (С. Воскрекасенко); Кожний подивляв, як став він розказувати, які дороги життя він перейшов (С. Ковалів); Єленка зумівалася, чого її межи гістьми сідати, коли вона у себе дома (Марко Черемшина); Перевертням морським чудились (троянці) (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудитися — ЧУДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок., заст. Чудуватися. Троянці із-за стін дивились, Пан Турн як з військом тягу дав; Перевертням морським чудились (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. чудитися — чуди́тися дієслово недоконаного виду чудуватися рідко Орфографічний словник української мови
  3. чудитися — -джуся, -дишся, недок., заст. Чудуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудитися — ЧУДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, недок., заст. Чудуватися. Троянці із-за стін дивились, Пан Турн як з військом тягу дав; Перевертням морським чудились (Кота., І, 1952, 220). Словник української мови в 11 томах
  5. чудитися — Чуди́тися, -джуся, -дишся гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка