1. Словник української мови в 11 томах

чудовість

ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чудо́вий.

Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим фейєрверком (Ле, Міжгір’я, 1953, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудовість — ЧУДО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до чудо́вий. Від цієї зустрічі казкова чудовість ілюмінованого ставка Саїдові здалася зачарованим феєрверком (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. чудовість — чудо́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чудовість — -вості, ж. Абстр. ім. до чудовий. Великий тлумачний словник сучасної мови