1. Словник української мови в 11 томах

чужоземський

ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що інозе́мний.

Після коротких промов король почав знайомити молоду королеву з магнатами та чужоземськими посланцями (Н.-Лев., VII, 1966, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужоземський — ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ див. чужозе́мний. Словник української мови у 20 томах
  2. чужоземський — чужозе́мський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. чужоземський — -а, -е, розм. Те саме, що іноземний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чужоземський — ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. Словник синонімів української мови
  5. чужоземський — Чужоземський, -а, -е Я послав їй.... чужоземських квіток. Левиц. І. 489. Словник української мови Грінченка