чужоземщина
ЧУЖОЗЕ́МЩИНА, и, ж., збірн., розм., зневажл.
1. Чужі землі, країни; чужина.
Поїхав у чужоземщину (Сл. Гр.).
2. Все іноземне, чужоземне.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чужоземщина — див. чужина Словник синонімів Вусика
- чужоземщина — ЧУЖОЗЕ́МЩИНА, и, ж., збірн., розм., зневажл. 1. Чужі землі, країни; чужина. Поїхав у чужоземщину (Сл. Б. Грінченка). 2. Все іноземне, чужоземне. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Сл. Б. Грінченка); Такої простої речі не знаєте?... Словник української мови у 20 томах
- чужоземщина — чужозе́мщина іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- чужоземщина — -и, ж., збірн., розм., зневажл. 1》 Чужі землі, країни; чужина. 2》 Все іноземне, чужоземне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чужоземщина — Чужоземщина, -ни ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121. Словник української мови Грінченка