чужість
ЧУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до чужи́й 3; відчуженість.
З-поза яру долетіли виразні звуки губної гармонійки, німець грав якусь сентиментальну мелодію, настільки чужу й у чужості своїй ворожу, що в Берестовського защеміло серце (Перв., Дикий мед, 1963, 193);
В душі його.. вкоренилась невитравна чужість до Лагутіна (Гончар, Людина.., 1960, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чужість — ЧУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Абстр. ім. до чужи́й 3; відчуженість. З-поза яру долетіли виразні звуки губної гармонійки, німець грав якусь сентиментальну мелодію, настільки чужу й у чужості своїй ворожу, що в Берестовського защеміло серце (Л. Словник української мови у 20 томах
- чужість — чу́жість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чужість — -жості, ж. Абстр. ім. до чужий 3); відчуженість. Великий тлумачний словник сучасної мови