1. Словник української мови в 11 томах

чук-чуки

ЧУК-ЧУ́КИ, виг., розм. Уживається під час забавляння дитини як спонукальне слово при частому підкиданні її на руках, ногах.

Ой чук-чуки, чуки-на! Наша доня чепурна (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чук-чуки — ЧУК-ЧУ́КИ див. чук. Словник української мови у 20 томах