чумакування

ЧУМАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. чумакува́ти.

Як-не-як, а нинішнє багатство Терентія розрослося з Дорохтеєвого чумакування (Стельмах, І, 1962, 316);

// Перебування в дорозі серед чумаків.

Чумакування з батьком, дитяча мандрівка в степ з метою найти ті казкові стовпи, де, за переказами, кінчається світ… (Рильський, III, 1956, 187);

*Образно. — Добре, Грицько,— пообіцяв дід, лаштуючись в останнє чумакування.— Якщо можна буде, неодмінно сповіщу,— приснюсь або привиджусь якось,— лагідно обмірковував він нехитромудрий спосіб потойбічних зносин (Довж., І, 1958, 66).