чумакування

ЧУМАКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. чумакува́ти.

Як-не-як, а нинішнє багатство Терентія розрослося з Дорохтеєвого чумакування (М. Стельмах);

// Перебування в дорозі серед чумаків.

Чумакування з батьком, дитяча мандрівка в степ з метою найти ті казкові стовпи, де, за переказами, кінчається світ... (М. Рильський);

* Образно. Добре, Грицько, – пообіцяв дід, лаштуючись в останнє чумакування. – Якщо можна буде, неодмінно сповіщу, – приснюсь або привиджусь якось, – лагідно обмірковував він нехитромудрий спосіб потойбічних зносин (О. Довженко).