1. Словник української мови у 20 томах

чумакувати

ЧУМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Займатися чумацтвом (у 2 знач.), бути чумаком.

Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим. Не хотів ані дружитись, ані дома жити – чумакував (Марко Вовчок);

Вони ще кріпаками тоді були, але їм жилося трохи краще, ніж іншим невільникам землі, бо пан відпускав батька чумакувати (М. Стельмах);

// перен. Бувати в тривалих від'їздах, довгий час подорожувати з чим-небудь.

– Стою зараз над Дніпром, над рідним братом великої Волги, і думаю про ваш прекрасний шлях, Панасе Карповичу [Саксаганський]... Скільки вам випало чумакувати! (Ю. Мартич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чумакувати — чумакува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. чумакувати — -ую, -уєш, недок. Займатися чумацтвом (у 2 знач.), бути чумаком. || перен. Бувати в тривалих від'їздах, довгий час подорожувати з чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чумакувати — ПОДОРОЖУВА́ТИ (здійснювати подорож), МАНДРУВА́ТИ, ВОЯЖУВА́ТИ заст., ірон., жарт.; ВАНДРУВА́ТИ діал., ПАЛЯНДРУВА́ТИ діал.; ЧУМАКУВА́ТИ розм. (подорожувати довгий час, подовгу); ХОДИ́ТИ (перев. пішки). Словник синонімів української мови
  4. чумакувати — Чумакува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чумакувати — ЧУМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Займатися чумацтвом (у 2 знач.), бути чумаком. Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим. Не хотів ані дружитись, ані дома жити — чумакував (Вовчок, І, 1955, 40); Вони ще кріпаками тоді були... Словник української мови в 11 томах
  6. чумакувати — Чумакува́ти, -ку́ю, -єш гл. Заниматься чумачествомъ. МВ. ІІ. 75. Рудч. Чп. 149. Куплю собі сірі воли, чумакувать буду. н. п. Словник української мови Грінченка