1. Словник української мови в 11 томах

чуприндир

ЧУПРИ́НДИ́Р, и́ндиря́, ч., розм. Те саме, що чуба́р.

Гребнули раз, два, три, чотири, Як на! — у берега човни; Троянці наші чуприндирі На землю скіць — як там були! (Котл., І, 1952, 164);

Недалечко стоїть високий козак у кармазиновім жупані, в чорних оксамитових штанях і жовтих чоботях… такий з нього чу-приндир, що кращого не знайти і у коші! (Стор., І, 1957, 82);

В кого він тільки вдався такий? В кого ж, як не в батька, І в Гната добрішає й добрішає серце до свого норовистого чуприндиря (Стельмах, І, 1962, 545).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуприндир — див. чубатий Словник синонімів Вусика
  2. чуприндир — ЧУПРИ́НДИ́Р, и́ндиря́, ч., розм. Те саме, що чуба́р. Гребнули раз, два, три, чотири, Як на! – у берега човни; Троянці наші чуприндирі На землю скіць – як там були! (І. Словник української мови у 20 томах
  3. чуприндир — чупри́нди́р іменник чоловічого роду, істота чубар розм. Орфографічний словник української мови
  4. чуприндир — -индиря, ч., розм. Те саме, що чубар. Великий тлумачний словник сучасної мови