чуфа
ЧУ́ФА, и́, ж. (Cyperus esculentus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини осокових, земляний мигдаль; використовується в кулінарії.
Чуфа належить до родини осокових і зовні схожа на осоку (Колг. Укр., 4, 1957, 25);
Чуфу можна вирощувати майже в усіх областях України на забезпечених вологою грунтах (Ол. та ефір. культ., 1956, 339).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чуфа — ЧУФА́, и́, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових, поширена в зонах тропіків і субтропіків; земляний мигдаль. Чуфа належить до родини осокових і зовні схожа на осоку (з наук. літ.); Чуфу можна вирощувати майже в усіх областях України на забезпечених вологою ґрунтах (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- чуфа — чуфа́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чуфа — -и, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових, земляний мигдаль; використовується в кулінарії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чуфа — чуфа́ (ісп. chufa – земляний мигдаль) багаторічна трав’яниста олійна рослина родини осокових. Ч. культивують у Південній Європі, Південній і Північній Африці, в Південній Америці, в СРСР – у Середній Азії, на Закавказзі, на Україні. Словник іншомовних слів Мельничука
- чуфа — Багаторічна рослина родини осокових, поширена в зонах тропіків і субтропіків; дикоросла і в культурі; на її підземних пагонах виростають солодкі бульбочки, які мають лікувальні властивості; з них добувають також олію, використовують для приготування напоїв, як сурогат кави, какао і мигдалю. Універсальний словник-енциклопедія