чіт

ЧІТ, че́ту, ч., розм. Парне число.

Чіт і (та, чи) ли́шка — гра, що полягає в угадуванні, яке число — парне чи непарне — взяте тим, хто її веде.

Потрясла [Маруся] у жмені горішки та голосно й промовила: — Чи він мене любить? Чіт чи лишка? (Кв.-Осн., II, 1956, 35);

На хуторянських вечорах Радюк.. грався з паннами горіхами в чіт та лишку (Н.-Лев., I, 1956, 443).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіт — ЧІТ, че́ту, ч., розм. Парне число. (1) Чіт і (та, чи) ли́шка – гра, що полягає в угадуванні, яке число – парне чи непарне – взяте тим, хто її веде. Потрясла [Маруся] у жмені горішки та голосно й промовила: – Чи він мене любить? Чіт чи лишка? (Г. Словник української мови у 20 томах
  2. чіт — чіт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. чіт — чету, ч., розм. Парне число. Чіт і (та, чи) лишка — гра, що полягає в угадуванні, яке число – парне чи непарне – взяте тим, хто її веде. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чіт — Чіт, -ту м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв. Словник української мови Грінченка