чіткий

ЧІТКИ́Й, а́, е́.

1. Розбірливий, виразний, зручний для читання (про почерк, шрифт і т. ін.).

Він сів до стола, вийняв аркуш чистого паперу і вивів своїм дрібним, але чітким почерком: "Добра Варвара Миколаївно!" (Тулуб, В степу.., 1964, 182);

// Виразно відбитий, окреслений, ясний для зорового сприймання, розпізнавання.

На долівку впала чітка тінь віконної рами (Шиян, Вибр., 1947, 214);

Денис Бараболя котиться по стежці і, мружачись, принюхується і до поля, і до по-осінньому чіткої далини (Стельмах, II, 1962, 221);

У широкій улоговині їх підстерегло сонце, занози заблищали, шерсть на биках запарувала, ратиці залишали на мокрій землі чіткий слід (Тют., Вир, 1964, 90).

2. Який звучить розбірливо, роздільно (про мову).

І вслухався [Синявін ] в доччину розмову. Незнайомий голос і чітка, без узбецького акценту вимова чужої людини (Ле, Міжгір’я, 1953, 57);

// Виразний, який легко сприймається на слух (про звук).

Телефоніст сидів на низенькій колоді в кутку й безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Янов., II, 1954, 8).

3. Ясний для розуміння, точно переданий (про викладені ким-небудь думки).

Чіткий, закличний, часто лозунговий вірш Еллана (Блакитного) весь відданий потребам боротьби і будівництва, весь пронизаний ідеєю служіння революції (Про багатство л-ри, 1959, 115);

Майстер художнього слова, Франко старанно опрацював кожне речення, домагаючись простого, чіткого викладу своєї думки, і змалювання персонажів повісті (Укр. літ., 9, 1957, 138);

// Цілком визначений, недвозначний, певний.

Проект Програми [КПРС] дає ясну і чітку відповідь на питання про те, які перспективи відкриває комунізм для прогресу всього людства (Літ. газ., 1.VІІІ 1951, 1).

4. Такий, в якому окремі елементи, певні моменти точно відділені один від одного (про кроки, рухи і т. ін.).

Він міряв кабінет чіткими неширокими кроками і обмірковував свою майбутню розмову з Крайнєвим (Собко, Граніт, 1937, 171);

На току — стають по місцях.. Усі біля молотарки.. у чітких вивірених рухах, немов аж урочисті (Головко, І, 1957, 351).

5. Який проводиться організовано, правильно; злагоджений.

Комісар говорить: — Здається, водій Цюпа? Пам’ятаю вашу чітку атаку на височину Н. Радий, що зі мною рушаєте (Ю. Янов., І, 1954, 52);

[Касьянов:] Рівночасно з вами розпочинає наступ на Гомель Центральний фронт. Потрібна чітка взаємодія. Тепер не час для експериментів (Дмит., Драм. тв., 1958, 115);

Старий Йосип вимагав у сільради.. чіткої роботи пошти, веселості та культури в сільському клубі (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 14);

Мистецтво партійного керівництва полягає в тому, щоб давати правильний політичний напрям роботі всіх організацій.., добиватися чіткого виконання ними своїх функцій (Ком. Укр., 9, 1966, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіткий — (виразно окреслений — про якесь зображення) розбірливий, виразний, виразистий, (про вимову, хід) карбований, (побудований) стрункий. Словник синонімів Полюги
  2. чіткий — Виразний, розбірливий, ясний, (текст — ще) читкий, прозірний; (- відповідь) зрозумілий, недвозначний; (звук) кришталевий; (крок) карбований; (графік) злагоджений; пр. ЧІТКО, ясно, розбірливо, виразно, о. чорним по білому. Словник синонімів Караванського
  3. чіткий — див. виразний Словник синонімів Вусика
  4. чіткий — [ч'іткий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. чіткий — ЧІТКИ́Й, а́, е́. 1. Розбірливий, виразний, зручний для читання (про почерк, шрифт і т. ін.). Він сів до стола, вийняв аркуш чистого паперу і вивів своїм дрібним, але чітким почерком: “Добра Варвара Миколаївно!” (З. Словник української мови у 20 томах
  6. чіткий — чітки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  7. чіткий — -а, -е. 1》 Розбірливий, виразний, зручний для читання (про почерк, шрифт і т. ін.). || Виразно відбитий, окреслений, ясний для зорового сприймання, розпізнавання. 2》 Який звучить розбірливо, роздільно (про мову). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чіткий — ВИРА́ЗНИЙ (легкий для сприймання, розуміння), ЧІТКИ́Й, РОЗБІ́РЛИВИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, ЯСКРА́ВИЙ, Я́СНИ́Й, РЕЛЬЄ́ФНИЙ. Дорослі ніколи не хотіли відповідати прямо й намагалися уникнути виразної відповіді (Ю. Смолич); І вслухався (Синявін) у доччину розмову. Словник синонімів української мови
  9. чіткий — Чітки́й (виразний), -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)