шавлія
ШАВЛІ́Я, ї, ж.
1. Багаторічна трав’яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфюмерії та кулінарії.
— Хто його знає, чи в шавлії купано її [дівчину] змалечку, чи в любистку… (Коцюб., І, 1955, 140);
Горілку вона настоювала на шавлії, звіробої та зубрівці… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 149);
Шавлія має запах камфорного лавра і заміняє його в кулінарії, особливо для приготування рибних страв (Колг. енц., II, 1956, 179).
2. Настій або відвар з листя деяких видів цієї рослини, що використовується як лікарський антисептичний засіб.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шавлія — ШАВЛІ́Я, ї, ж. 1. Багаторічна трав'яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих із великими пахучими квітками; деякі види її використовують у медицині, парфумерії та кулінарії. Горілку вона настоювала на шавлії, звіробої та зубрівці... (С. Словник української мови у 20 томах
- шавлія — шавлі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шавлія — -ї, ж. 1》 Багаторічна трав'яниста й напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її використовуються в медицині, парфумерії та кулінарії. 2》 Настій або відвар з листя деяких видів цієї рослини, що використовується як лікарський антисептичний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шавлія — Поширена на всій земній кулі рослина родини губоцвітих; листки серцеподібні, квітки ребристі; в Україні 29 видів, з них найпоширеніша ш. лікарська (з фіолетовими квітками); деякі види ш. вирощують як декоративні. Універсальний словник-енциклопедія
- шавлія — ШАВЛІ́Я, ШАЛЬВІ́Я розм., ШЕЛЬВІ́Я діал.; СА́ЛЬВІЯ (декоративний вид цієї рослини). Нема мого миленького, Нема його тута; Посходила по слідочках Шавлія і рута (пісня); Спочивав (дід) у домовині. Словник синонімів української мови
- шавлія — Шавлі́я, -лі́ї, -лі́єю; -влі́ї, -лі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)