шавкотіти
ШАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до ша́вкати.
— А хто ж буде від нас [виступати]? — поцікавилась вона.— Збирався Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (Гончар, II, 1959, 187);
Чутно, як шавкотять чув’яки по засміченому дріб’язком бетону (Ле, Міжгір’я, 1953, 242);
В хлівці тихо шавкотіли качки (Вирган, В розп. літа, 1959, 279).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шавкотіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
- шавкотіти — ШАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до ша́вкати. – А хто ж буде від нас [виступати]? – поцікавилась вона. – Збирався Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (О. Словник української мови у 20 томах
- шавкотіти — шавкоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шавкотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до шавкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шавкотіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови