1. Словник української мови у 20 томах

шавкотіти

ШАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.

Підсил. до ша́вкати.

– А хто ж буде від нас [виступати]? – поцікавилась вона. – Збирався Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (О. Гончар);

Чутно, як шавкотять чув'яки по засміченому дріб'язком бетону (Іван Ле);

В хлівці тихо шавкотіли качки (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шавкотіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
  2. шавкотіти — шавкоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шавкотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до шавкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шавкотіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шавкотіти — ШАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до ша́вкати. — А хто ж буде від нас [виступати]? — поцікавилась вона.— Збирався Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (Гончар, II, 1959, 187); Чутно... Словник української мови в 11 томах