шаленість
ШАЛЕ́НІСТЬ, ності, ж.
1. Стан за знач. шале́ний 1; несамовитість, нестямність.
В нападі шаленості вихопив [Марусяк] з-за ре́меня пістоль і гевкнув [вистрілив] із нього у бук (Хотк., II, 1966, 111).
2. Те саме, що шале́нство 2-4.
Гарматне ревище, що, здається, на деякий час трохи ущухло, знову забушувало з попередньою шаленістю (Добр., Очак. розмир, 1965, 344);
Б’є шалено гармата ворожа, І, як видно, вона не одна… Вгамувать би шаленість ту можна, Та зв’язківців нема серед нас (Бойко, Про 17 літ, 1958, 33);
Іван вже перестрибнув через пліт і така ухопила його шаленість, що бив би Максима ще (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 229);
В Сивоокові прокинувся Родимів сприт, поєднаний з дідовою шаленістю (Загреб., Диво, 1968, 120);
Щезла свідомість. Повна нестяма. Шаленість (Коцюб., II, 1955, 134).
Значення в інших словниках
- шаленість — див. лють; сказ; шаленство Словник синонімів Вусика
- шаленість — [шален'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- шаленість — ШАЛЕ́НІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. шале́ний 1; несамовитість, нестямність. В нападі шаленості вихопив [Марусяк] з-за ре́меня пістоль і гевкнув [вистрілив] із нього у бук (Г. Хоткевич). 2. Те саме, що шале́нство 2–4. Словник української мови у 20 томах
- шаленість — шале́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шаленість — -ності, ж. 1》 Стан за знач. шалений 1); несамовитість, нестямність. 2》 Те саме, що шаленство 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаленість — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
- шаленість — Шале́ність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)