1. Словник української мови в 11 томах

шам

ШАМ, ШАМ-ША́М, виг. Звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення і т. ін.

Вже благенька була [пані], ледве ноги волочила, а заговорить — тільки шам-шам, одразу й не розбереш (Вовчок, І, 1955, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шам — ШАМ, ШАМ-ША́М, виг. Звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення і т. ін. Вже благенька була [пані], ледве ноги волочила, а заговорить – тільки шам-шам, одразу й не розбереш (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. шам — шам вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. шам — Шам меж., выражающее быстрыя и легкія движенія съ сопровождающимъ ихъ шумомъ, напр. шаги, движенія серпа у жницы и пр. Словник української мови Грінченка