шанці

ША́НЦІ, ів, мн. (одн. ша́нець, нця, ч.).

1. військ. Земляні укріплення у вигляді ровів з насипом; окопи.

Боплан відзначав, що 100 козаків з успіхом витримували бій проти 1000 татар під прикриттям зв’язаних возів.. і викопаних між ними шанців (окопів) (Іст. УРСР, І, 1953, 165);

По тім боці запорожці Покопали шанці (Укр.. думи.., 1955, 135);

Ще не закінчилися роботи коло шанців і окопів, як почувся рев ворожих гармат (Кобр., Вибр., 1954, 202);

Партизанська піхота.. нарила землі й лежала вже в шанцях, готуючись до відсічі (Ю. Янов., І, 1958, 152);

Розпалений боєм лейтенант Макаренко перестрибнув через шанець (Панч, В дорозі, 1959,119).

2. спец. Цегляні та інші підпорки (перев. в печі).

Лежак кладуть на шанці — цеглини, поставлені через певні проміжки на ребро (Овоч., 1956, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанці — Ша́нці: — окопи [6;55] — окопи, вали з ровом [47] Словник з творів Івана Франка
  2. шанці — Ців, мн., військ. Земляні укріплення у вигляді ровів з насипом; окопи. ...рубають віру і закон ламають, і кати — державцями готують судний свій синкліт. Стікають, як баюри, шанцями і перетворюються в лід... (П-2:253). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. шанці — ША́НЦІ, ів, мн. (одн. ша́нець, нця, ч.). 1. військ. Земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи. Боплан відзначав, що 100 козаків з успіхом витримували бій проти 1000 татар під прикриттям зв'язаних возів .. Словник української мови у 20 томах
  4. шанці — Окопи Словник застарілих та маловживаних слів
  5. шанці — -ів, мн. (одн. шанець, -нця, ч.). 1》 військ. Земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи. 2》 спец. Цегляні та інші підпорки (перев. в печі). Великий тлумачний словник сучасної мови