шанцевий
ША́НЦЕВИЙ, а, е, військ. Стос. до шанців (у 1 знач.).
— Он вони [турки] зарилися в землю,— показав він на темні прогалини в чагарнику подекуди не замаскованого шанцевого бруствера (Добр., Очак. розмир, 1965, 232);
// Признач. для окопування, влаштування окопів, траншей і т. ін.
Він підійшов до свого коня, відв’язав од сідла шанцеву лопатку й подав Галинці. — Бери, вкопуйся (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 97);
Сам Половець, узявши шанцеву лопату, копав там притулок двом братам (Ю. Янов., II, 1958, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шанцевий — ША́НЦЕВИЙ, а, е, військ. Стос. до шанців (у 1 знач.). – Он вони [турки] зарилися в землю, – показав він на темні прогалини в чагарнику подекуди не замаскованого шанцевого бруствера (С. Добровольський); // Признач. Словник української мови у 20 томах
- шанцевий — ша́нцевий прикметник Орфографічний словник української мови
- шанцевий — -а, -е, військ. Стос. до шанців (у 1 знач.). || Признач. для окопування, влаштування окопів, траншей тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови