1. Словник української мови у 20 томах

шанцевий

ША́НЦЕВИЙ, а, е, військ.

Стос. до шанців (у 1 знач.).

– Он вони [турки] зарилися в землю, – показав він на темні прогалини в чагарнику подекуди не замаскованого шанцевого бруствера (С. Добровольський);

// Признач. для окопування, влаштування окопів, траншей і т. ін.

Він підійшов до свого коня, відв'язав од сідла шанцеву лопатку й подав Галинці. – Бери, вкопуйся (В. Земляк);

Сам Половець, узявши шанцеву лопату, копав там притулок двом братам (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанцевий — ша́нцевий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. шанцевий — -а, -е, військ. Стос. до шанців (у 1 знач.). || Признач. для окопування, влаштування окопів, траншей тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шанцевий — ША́НЦЕВИЙ, а, е, військ. Стос. до шанців (у 1 знач.). — Он вони [турки] зарилися в землю,— показав він на темні прогалини в чагарнику подекуди не замаскованого шанцевого бруствера (Добр., Очак. розмир, 1965, 232); // Признач. Словник української мови в 11 томах