шапочка

ША́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ша́пка 1-3.

А парубкам уся воленька,— За скрипочку та за дудочку, За шапочку та й на вулицю (Нар. лірика, 1956, 359);

Під деревом .. стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні, в червоній шапочці на голові (Н.-Лев., III, 1956, 291);

Щоб не намочити волосся, Терезка підібрала його під голубу гумову шапочку (Томч., Готель.., 1960, 242);

Віктор зняв шерстяну шапочку і скошлатив своє буйне волосся (Донч., V, 1957, 476);

Білий чистий сніг покривав дахи, галуззя дерев, і навіть кілля в плоті гей би повбиралось у маленькі біленькі шапочки (Кобр., Вибр., 1954, 106);

Ось уже заманячили хрести з сніговими шапочками зверху (Стельмах, І, 1962, 198);

— А оцей, хоч і красивий, Що на шапочці узор,— Це поганий гриб, шкідливий, Зветься гриб цей — мухомор (Нех., Ми живемо.., 1960, 100);

// перен., розм. Забарвлення на голові звірів, птахів, схоже на такий головний убір.

Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках, чечітки та коричнево-золотисті юрки (Коп., Як вони.., 1961, 17);

В пташиному житлі народилися діти, під осінь поодягали чорні шапочки та й полетіли ближче до сонця (Стельмах, І, 1962, 343).

Черво́на ша́почка — прізвисько дівчинки, взяте з казки, де героїня носила таку шапочку.

Бідна "червона шапочка" бігає собі по густому лісі, ганяючись за барвистими метеликами (Л. Укр., III, 1952, 606);

Степан Федорович дражниться, зве червоною шапочкою (Коз., Вибр., 1947, 19).