шарпнутися

ША́РПНУ́ТИСЯ, ша́рпну́ся, ша́рпне́шся, док. Однокр. до ша́рпатися 1-3.

Неборака Лис шарпнувся щосили і, лишивши хвіст у Гривкових зубах, шурнув щодуху (Фр., IV, 1950, 90);

Лукія шарпнулась, забилась, але відчула, що руки тримають її, як залізні клешні (Донч., III, 1956, 67);

Сербин підскочив з несподіванки й шарпнувся вбік (Смолич, І, 1947, 54);

— Чого займаєш, коли я тебе не знаю? — шарпнулась Гашіца, почервонівши з напруги (Коцюб., І, 1955, 233);

Графиня шарпнулась, наче опечена (Донч., III, 1956, 64);

— Накажіть, і я сам…— рука його шарпнулась до кобури (Гончар, II, 1959, 183);

Васько з усього розмаху вдарив коня батогом. Від несподіванки кінь сполохано шарпнувся вперед, звалив грабіжника й помчав вихором до найближчого хутора (Шиян, Баланда, 1957, 52);

Вдарившись буферами, шарпнувся, зрушився з місця ешелон (Гончар, Таврія.., 1957, 460);

Танк шарпнувся, зробив розворот і ринувся на нас знову (Ю. Янов., І, 1954, 87);

Завернув [Скиба] поза скиртою. І раптом з жахом одкинувсь назад постаттю, далі шарпнувсь уперед, що й свита йому, накинута наопашки, впала з плечей (Головко, І, 1957, 347);

Коні шарпнулися в кювет від скаженої червоної машини, що з дзвоном і гуркотом промчала повз них (Гончар, III, 1959, 90);

Тихе повітря стрепенулось, скрутнулось, шарпнулось убік (Коцюб., І, 1955, 315);

По деревах знову шарпнувся вітрець (Баш, Надія, 1960, 167);

Собака скажено загарчав і шарпнувся до Кривулі (Кир., Вибр., 1960, 328);

Павло шарпнувся до дівчини: — Драстуйте, Галю! (Кучер, Трудна любов, 1960, 404);

Гюл-ле залишила Ремо і шамко кинулась сторч у воду… Слідом за нею безтямно шарпнувся і Ремо… (Досв., Гюлле, 1961, 146);

Помітивши Микиту і Настю ще в дворі, він шарпнувся назад (Ряб., Золототисячник, 1948, 229);

Ніна знову шарпнулась, щоб щось сказати, та Шепель зупинила її (Донч., V, 1957, 235);

// перен. Раптово залунати, полинути (про звук).

Її сріблясто-дзвінкий і розливчатий, наче ріка, голос вдарив під стелю, потім шарпнувся в фанерні шибки вікон (Кир., Вибр., 1960, 71);

Шарахнувся натовп наосліп — і крик, зойки, голосіння шарпнулися з сотень грудей (Головко, II, 1957, 339).