швартуватися

ШВАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., мор.

1. Прикріплюватися швартовом (про корабель, човен і т. ін.).

"Колумб" пройшов повз пустельні ще пляжі, обминув пасажирську пристань та "Пенай", зменшив ходу і, лавіруючи між шхунами та шаландами в рибній гавані, став швартуватися до причалу (Трубл., Шхуна.., 1940, 16);

З плавання на ремонт повертаються судна. Швартуються в затоні рудовози, хлібні баржі (Веч. Київ, 22.XI 1967, 1);

Катер вихором полетів назад у порт, повернувши до найглухішого причалу, де швартувалися рибальські човни (Кучер, Голод, 1961, 49);

*Образно. — Бери коней, швартуйся під тином та й лічи собі зорі (Кучер, Трудна любов, 1960, 15);

— Що в лікарні сказали?..Нічого особливого не говорили. Шкіру подряпану зашили, крові долили і все, віра якір!.. Я там на вічний прикол не швартувався (Собко, Справа.., 1959, 66).

2. Пас. до швартува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швартуватися — [швартуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  2. швартуватися — ШВАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., мор. 1. Прикріплюватися швартовом (про корабель, човен і т. ін.). “Колумб” пройшов повз пустельні ще пляжі, обминув пасажирську пристань та “Пенай”, зменшив ходу і... Словник української мови у 20 томах
  3. швартуватися — швартува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. швартуватися — -уюся, -уєшся, недок., мор. 1》 Прикріплюватися швартовом (про корабель, човен і т. ін.). 2》 Пас. до швартувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. швартуватися — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (про корабель, човен, того, хто пливе на човні, кораблі, — наближатися до берега, ставати на причал тощо), ПРИСТАВА́ТИ, ПРИШВАРТО́ВУВАТИСЯ, ШВАРТУВА́ТИСЯ, ПІДЧА́ЛЮВАТИ, ПРИЧА́ЛЮВАТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови