швартувати
ШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., мор. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.).
[Катеринич:] Поспішаю. Біжу на пристань. Там плоти швартують. Аж з Білорусії прибув нам ліс (Дмит., Драм. тв., 1958, 426).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швартувати — ШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, мор. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). [Катеринич:] Поспішаю. Біжу на пристань. Там плоти швартують. Аж з Білорусії прибув нам ліс (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
- швартувати — швартува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- швартувати — -ую, -уєш, недок., перех., мор. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- швартувати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (прикріплювати, прив'язувати до чогось човен, корабель і т. ін.), ПРИШВАРТО́ВУВАТИ, ЧА́ЛИТИ, ШВАРТУВА́ТИ. — Док.: прича́лити, пришвартува́ти. На голос пісні до них добувається з берега ще один.. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Словник синонімів української мови