швартувати

ПРИЧА́ЛЮВАТИ (прикріплювати, прив'язувати до чогось човен, корабель і т. ін.), ПРИШВАРТО́ВУВАТИ, ЧА́ЛИТИ, ШВАРТУВА́ТИ. — Док.: прича́лити, пришвартува́ти. На голос пісні до них добувається з берега ще один.. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар); Навіть на Дніпрі було неспокійно: сновигав уже по його сірих осінніх хвилях меткий невеличкий буксир, пришвартовуючи до пристані навантажені обладнанням величезні баржі (О. Сизоненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швартувати — ШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, мор. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). [Катеринич:] Поспішаю. Біжу на пристань. Там плоти швартують. Аж з Білорусії прибув нам ліс (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  2. швартувати — швартува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. швартувати — -ую, -уєш, недок., перех., мор. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швартувати — ШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., мор. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). [Катеринич:] Поспішаю. Біжу на пристань. Там плоти швартують. Аж з Білорусії прибув нам ліс (Дмит., Драм. тв., 1958, 426). Словник української мови в 11 томах