1. Словник української мови в 11 томах

швидко

ШВИ́ДКО. Присл. до швидки́й.

Швидко, швидко летить поїзд! Красні краєвиди, мов у сні, зміняються (Л. Укр., III, 1952, 521);

Троє плавців швидко наближалися до корабля (Трубл., Шхуна.., 1940, 84);

Ходила вона швидко, поралась проворно, невважаючи на свою старість (Н.-Лев., III, 1956, 323);

Троянці, в човни посідавши І швидко їх поодпихавши, По вітру гарно поплили (Котл., І, 1952, 158);

Швидко, легко, із звичною точністю почав він накреслювати контури юрт, силуети людей між ними, коня, прив’язаного до конов’язі, очерети біля річки (Тулуб, В степу.., 1964, 176);

Робота посувається швидко і найбільші виломи вже закрито (Л. Укр., І, 1951, 455);

Він заговорив так швидко по-італійському, що я нічого не зрозуміла (Ю. Янов., II, 1958, 91);

В сю хвилину увійшла Надя, швидко, скоса поглянула на сестру, однак нічого не сказала й почала мовчки собі вбиратись (Л. Укр., III, 1952, 499);

Стрільба була незвичайна. Вона швидко наростала, з кожною хвилиною наближалася (Гончар, III, 1959, 436);

Бачиш, все так погано складається, що я не маю надії швидко поїхати на село (Коцюб., III, 1956, 127);

У Івана Орлюка було багато нових друзів. Бойова дружба народжувалась і міцніла швидко, як швидко часом і кінчалась, через скороминущість життя (Довж., І, 1958, 299);

Швидко наближався літній світанок (Тют., Вир, 1964, 317);

Хазяїн кав’ярні запропонував нам кави і пішов її варити. Швидко пахощі чорної кави досягли й нас усіх (Ю. Янов., II, 1958, 79);

Ті сльози швидко висохли, як роса на сонці (Н.-Лев., III, 1956, 340);

Час весело і швидко йде (Мирний, III, 1954, 33);

Минуло швидко літо миле… (Бойко, Ростіть.., 1959, 13);

// у знач. присудк. сл. Через короткий проміжок часу (настане, почнеться); скоро.

От уже швидко й до села, де була волость (Мирний, І, 1954, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидко — (з великою швидкістю) скоро, бистро, хутко, шпарко, жваво, стрімко, розм. стрілою, чимдужче// семимильними кроками, з вітром навздогін, на всіх парусах. Словник синонімів Полюги
  2. швидко — ШВИДКО – СКОРО присл. Вживаються паралельно, однак останнім часом у мовній практиці швидко здебільшого виступає як прислівник, що виражає інтенсивність руху (швидко побіг), а скоро як прислівник з часовим значенням (через деякий час, незабаром, невдовзі). Літературне слововживання
  3. швидко — 1. (про процес, розвиток чого-небудь) семимильними (саженними, гігантськими) кроками (про час, який пройшов дуже швидко, зовсім непомітно) як (мов) один день; (на великій швидкості, з сл. везти, їхати і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  4. швидко — пр., прудко і п. ф. від ШВИДКИЙ, с. з усіх ніг, ПРОЖОГОМ, стрілою, о. скоком; (в скорім часі) невдовзі, скоро, незабаром; (падати) каменем; швидкома. Словник синонімів Караванського
  5. швидко — I авралом, аврально, бистренько, бистресенько, бистро, бистрокрило, бистроплинно, бистротекучо, бистротечно, бігма, бігом, бігцем, бігці, біжка, біжком, блискавично, борзо, вистрибом, вихором, відразу, вітром, вмах, вмент, вмить, враз, вскачки, вскоки... Словник синонімів Вусика
  6. швидко — ШВИ́ДКО. Присл. до швидки́й. Швидко, швидко летить поїзд! Красні краєвиди, мов у сні, зміняються (Леся Українка); Троє плавців швидко наближалися до корабля (М. Трублаїні); Ходила вона швидко, поралась проворно, невважаючи на свою старість (І. Словник української мови у 20 томах
  7. швидко — шви́дко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  8. швидко — Присл. до швидкий. || у знач. присудк. сл. Через короткий проміжок часу (настане, почнеться); скоро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. швидко — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм. Словник синонімів української мови
  10. швидко — Шви́дко нар. Скоро, быстро. Лихо швидко приходить, а поволі відходить. Ном. № 1958. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. на-шви́дко, на-швидку. Наскоро. Оце тобі, серденько, вчера на-швидко. Чуб. V. 217. Словце яке на-швидку перемовити. МВ. ІІ. 83. Словник української мови Грінченка