1. Словник української мови в 11 томах

шевровий

ШЕВРО́ВИЙ, а, с. Прикм. до шевро́.

Він незграбно сповз з полу і, похитнувшись, підтягнув обшите шевровими леями галіфе (Речм., Весн. грози, 1961, 122);

// Пошитий, зробл. з шевро.

Мусій Ступак вдягнувся по-святковому: чорна піджачна пара, неодмінний строкатий галстук й жовті шеврові черевики… (Сміл., Зустрічі, 1936, 33);

Командуючий пішов до дверей, твердо ступаючи короткими ногами в блискучих шеврових чоботях (Перв., Дикий мед, 1963, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шевровий — ШЕВРО́ВИЙ, а, с. Прикм. до шевро́. Він незграбно сповз з полу і, похитнувшись, підтягнув обшите шевровими леями галіфе (В. Речмедін); // Пошитий, зробл. із шевро. Словник української мови у 20 томах
  2. шевровий — шевро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шевровий — -а, -е. Прикм. до шевро. || Пошитий, зробл. із шевро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шевровий — Шевро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)