1. Словник української мови в 11 томах

шелестливий

ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що шелестки́й.

Так і вийшли на двобій із снігом, шелестливі, зеленолисті [тополі] (Жур., Вечір.., 1958, 404);

За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе, усипане жовтою волоттю і де-не-де чорною сажкою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 140);

На стіл поклавши китиці калини, Він шелестливий слухав вітровій (Забашта, Калин., кетяг, 1956, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелестливий — див. шумливий Словник синонімів Вусика
  2. шелестливий — ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що шелестки́й. Так і вийшли на двобій із снігом, шелестливі, зеленолисті [тополі] (С. Журахович); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе, усипане жовтою волоттю і де-не-де чорною сажкою (В. Словник української мови у 20 томах
  3. шелестливий — шелестли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  4. шелестливий — -а, -е, рідко. Те саме, що шелесткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шелестливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук). Словник синонімів української мови